Аналізуючи процес децентралізації в Україні, напрошується висновок, що місцеве самоврядування нашої країни не відповідає очікуванням та потребам суспільства. Урядування на місцях, у низці громад, не завжди забезпечує створення та підтримку сприятливому середовищу, яке необхідне для всебічного розвитку людини. Такі думки виникають не лише у День місцевого самоврядування, оскільки той псевдоентузіазм, з яким в країні відбувається процес децентралізації не викликає довіри. На папері ми нібито декларуємо зміни, хочемо уніфікувати всі норми ефективного самоврядування до європейського законодавства, але все це відбувається наразі лише декларативно…
А починати необхідно із самого визначення поняття. Саме місцеве самоврядування означає право і здатність органів місцевого управління в межах закону здійснювати регулювання та керування суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення – тобто воно має бути дієздатним. Виникає логічне запитання – про яке право ми можемо говоримо, якщо новостворені громади здебільшого не мали самовизначення. ВО «Батьківщина» завжди виступала лише за добровільне об’єднання територіальних громад, але зараз ми бачимо зовсім іншу картину – населені пункти гуртуються з подачі чиновників та перспективи майбутніх президентських та парламентських виборів.
В ідеалі кожна ОТГ має бути економічно незалежною одиницею українського місцевого самоврядування, в якому мають дієво використовувати природні ресурси, ефективно керувати майном територіальних громад, розробляти та впроваджувати нові підходи та методи в роботі, щоб спільними зусиллями вирішувати нагальні проблеми та протистояти будь-яким викликам.
У впровадження роботи якісної децентралізації в Україні постійно нинішні чиновники вносять певні корективи – як законні, так і не дуже. До прикладу, на всіх виборах до рад ОТГ, які відбуваються вже два роки поспіль, команда «Батьківщини» відчувала постійний тиск збоку влади. Наших кандидатів залякували, погрожували звільненням з роботи, морально пригнічували…. І такі випадки ми спостерігаємо зараз, коли активно триває виборча кампанія у двох ОТГ на Львівщині – Мурованській та Кам’янка-Бузькій. Не можна сформувати якісне місцеве самоврядування, коли не виборці, а певні чиновники ще задовго до голосування визначили – хто має перемогти на тому чи іншому окрузі.
В День місцевого самоврядування не можу також не згадати про правки до Закону «Про держслужбу», які позбавили керівників місцевих адміністрацій та їх заступників статусу держслужбовців. І це все з подачі столичних чиновників. Цим законодавчим актом повністю виводяться з закону керівники місцевих держадміністрації, їхні перші заступники та заступників. Але найгірше те, що ці чиновники знову зможуть бути членами політичних партій, поєднувати в собі виконавчу та законодавчу гілки влади, а окрім того, очолювати фракції в місцевих органах влади. Одним словом, відбувається зміцнення адмінресурсу і це в умовах реформи місцевого самоврядування? У владі вже забули, що головною метою при прийнятті Закону України «Про державну службу» було прагнення розмежувати політику та державну службу, політиків і державних службовців, політичну доцільність і суспільний інтерес.
Дійсно, є багато недоліків в адміністративній реформі країни, але та величезна команда депутатів-«батьківщинівців» Львівщини, а це 483 особи, у кожній сільській, селищній, міській радах якісно працюють, представляючи місцеве самоврядування, яке має велике значення для демократизації суспільних відносин та зміцнення української державності.

Фейсбук, 7 грудня 2017 року.