Обов’язкова накопичувальна система може призвести до того, що громадянин буде залежати від роботодавця.

Про це в коментарі «Судово-юридичній газеті» зазначив народний депутат від фракції «Батьківщина», член Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк, коментуючи внесення до Верховної Ради «Слугою народу» законопроекту №2683 «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення».

«Аби мати гідну пенсію треба накопичити її самотужки — так подумали окремі депутати з монобільшості і зареєстрували відповідний законопроект. Згідно з проектом закону, працівник офіційно має відраховувати собі з заплати 1% на пенсію», — зазначив народний обранець.

За його словами, за новим законом кошти надходитимуть не до пенсійного фонду, як це відбувається за солідарної системи, а до спеціально створеного пенсійного казначейства. Звідти гроші перерозподілятимуть на рахунки українців в уповноважених для цього банках. Працівник повинен обрати компанію управління з активами, яка буде керувати його заощадженнями, або недержавний пенсійний фонд.

Участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення обов’язкова для всіх офіційно працевлаштованих осіб. Внески сплачуватиме і роботодавець: мінімальний відсоток відрахування — 2. Але є межа — 5%.

«Оцінюю цей законопроект неоднозначно. Цей документ дійсно не проходив поки що розгляд Комітетом соціальної політики та захисту прав ветеранів, але насправді він активно обговорюється як в сесійній залі, так і в громадянському суспільстві. Тому що громадяни звикли до того, що коли вони сплачують єдиний соціальний внесок, то ПФУ (Пенсійний фонд – Ред.) зобов’язаний їм виплачувати пенсію. Чи вистачає цієї пенсії на життя? Звичайно, що ні. І розумію монобільшість та владу, які шукають інші варіанти. Насправді має право на життя накопичувальна система, але я проти того, щоб вона була обов’язковою, тому що громадянин буде залежати від роботодавця. Якщо роботодавець відмовиться сплачувати необхідні відсотки, тоді людина буде змушена або звільнитися, або працювати за так звану «зарплату в конвертах». Необхідно, щоб була добра воля роботодавця і згода найманого працівника», — відзначив народний обранець.

Він також висловив думку, що такі нововведення не гарантують виплату пенсій, адже «бачимо як зростає «діра» пенсійного фонду. І не відомо, чи гарантовано будемо мати пенсію, сплачуючи єдиний соціальний внесок».

«Позитив у накопичувальній системі в тому, що людина бачитиме свій рахунок, контролюватиме свої витрати і може спланувати своє фінансове майбутнє. Є ще один аспект — чи не ляже це подвійним тягарем на роботодавця? Чи погоджуватимуться вони на це — велике питання. Більше того — чи ми таким чином не будемо знищувати Пенсійний фонд України? А держава тоді «вмиє руки», мовляв, ви собі накопичуйте, таким чином заробляйте самостійно на свою пенсію. І таким чином держава може скласти з себе свої повноваження обов’язково сплачувати хоча б ту мінімальну пенсію», — відзначив Цимбалюк.

За його словами, пенсійна реформа потрібна, але «потрібно сідати за стіл глибокої дискусії  і знайти відповіді на запитання — що робити для того, щоб солідарна система гарантувала людині таку мінімальну пенсію, аби громадянин міг реально прожити. Сьогодні спостерігаємо соціальний розрив — мінімальний прожитковий мінімум фіксується на рівні приблизно 4000 грн, а мінімальна пенсія — 1640 грн. Як людина може прожити, коли це не є реальним? Це втричі менше мінімального рівня необхідного».

«Накопичувальна система викликає велике побоювання громадян. Тому що недержавні пенсійні фонди, які діють і в Україні, настільки нестабільні, що якщо навіть брати європейський досвід, то у Великій Британії був випадок, коли недержавний пенсійний фонд «тріснув» і тим людям залишився лише один варіант — звертатися до суду, і держава тут нічого не гарантує. Ми повинні зробити висновок з цього прикладу і почати насамперед з відповідальності держави… Чи держава гарантуватиме, що новостворене пенсійне казначейство буде гарантом того, що цей рахунок не зникне, не збанкрутує тощо. І держава має стати гарантом, що гроші людей не пропадуть… У випадку з пенсійним фондом держава не стала запобіжником того, що «діра» збільшується… Нині пенсіонер не може бачити зараз поточного стану свого рахунку і як ці кошти використовуються. Сьогодні у ПФ профспілки і роботодавці відстороняються від цього процесу, і держава майже одноосібно здійснює управління й ніхто не може знати, як буде надалі. Основне зараз питання — яким чином буде здійснено управління і контроль за новоствореним органом», — підсумував депутат.