Україна на порозі масштабного безробіття, а тому завдання влади захистити кожного українця, який в непрості часи в усьому світі опинився без постійного заробітку.

Насамперед ми пропонуємо:
– допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки, встановленої працівникові відповідного розряду;
– допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного;
– виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв’язок, електронні засоби тощо);
– за ст. 36 ч.1 Кодексу законів про працю України за угодою сторін звільняють працівників в нинішніх умовах, коли малі і середні підприємства здебільшого позакривалися. За цих умов важко довести неправомірність дій роботодавця і держава не в силах робітника захистити;
– 12 березня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 206 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо передачі окремих повноважень від Міністерства соціальної політики до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у сфері зайнятості населення». У відповідності до нових пріоритетів, відтепер економічна, а не соціальна політика буде визначати вектор розвитку ринку праці в Україні.
Зайнятість населення завжди була у підпорядкуванні Мінсоцполітки, оскільки захист населення радше має соціальних аспект, а не економічний.

Це лише невелика частина законодавчих ініціатив, які вже завтра мали би бути проголосовані народними депутатами України.