Про Львів можна говорити багато годин, розсипатись компліментами, щедро сіяти пишними фразами…
Але нині, в День міста Лева, насамперед хочу щиро подякувати Львову й усім його мешканцям за простоту, безпосередність, щирість і водночас неприховану гоноровість та велику гордовитість за себе і своє місто.
У поєднанні ці риси творять по-справжньому особливу моральну атмосферу нашого міста, перетворюють його на центр притягання і місце особливої сили.
Для мене, як мабуть і для сотень тисяч інших людей, Львів є містом нових можливостей, натхнення і… великих таємниць. Певна сакральність і багатовікова легендарність кожного куточка додає йому неабиякої колоритності, створює довкола нього ореол Великої Загадки, яку мабуть ніхто і ніколи не зможе розгадати.
Бо Львів – вічний, завжди однаковий і завжди різний, бо це місто промовляє до нас натяками, легендами і притчами, але, як справжній древній мудрець, ніколи не відкриє усіх свої таємниць.
…Ми ж повинні вчитись у нашого міста, берегти його і своїм життям помножувати численні славні легенди цього найособливішого простору на планеті.
Пам’ятайте, що Львів – це також місто романтики і кохання, а тому в ньому потрібно любити щиро і віддано; це також місто славних подвигів і великих звершень, а тому в ньому потрібно бути мужнім, високоморальним і сильним; це місто розуму, винаходів і натхнення, а тому в ньому потрібно мріяти і мати мужність втілювати ці мрії у життя.
І це також місто неймовірно смачної кави, великих надій, теплих дощів, світлих ночей і щирих людей.
Любіть наше місто, будьте львів’янами (звідки б ви не походили і де б зараз не мешкали) і тоді ви будете щасливими.
Бо Львів – це маленьке внутрішнє щастя кожного з нас!
