Помер Іван Олександрович Вакарчук… Ми працювали разом, в одному уряді… Він був людиною, для якої порядність, інтелігентність і високий професіоналізм були не абстрактними принципами, а нормою життя і світогляду.
Рідко трапляються люди, що проживають життя, «не схибивши». Іван Олександрович був саме з таких.
Він не просто добре знався на проблемах освітньої галузі, проблемах української освіти. Він жив і проживав це разом з людьми і особисто будував високу, людяну систему освіти в країні.
Людина, що здалеку відчуває найменшу фальш, не йде на компроміс з совістю і не знає жалю до себе.
Вже стало якоюсь банальністю казати: «від нас ідуть найкращі». Але ж це дійсно так, на жаль – ідуть…
Дякую Вам, Іване Олександровичу… Співчуття рідним і близьким… Світла пам’ять…
