Михайло Цимбалюк – один із найактивніших обранців у Верховній Раді України. Він перший поміж нардепів Львівщини за кількістю виступів у парламенті, має найбільше зареєстрованих законопроєктів, а також депутатських запитів. Поряд із законотворчою діяльністю Михайло Цимбалюк – активний у своїй праці й на Львівщині.

Чи готова Україна до чергової хвилі пандемії коронавірусу, яку пов’язують зі штамом Омікрон?

Усі попередні хвилі дали нам можливість зрозуміти те, до чого ми підготувалися, а до чого – ні. Наші медики нині значно підготовленіші. Вони діють фахово. Найбільшою проблемою, яку не вирішили під час попередніх хвиль, залишається забезпечення хворих потрібними ліками.

Не виконали постанову Верховної Ради України, згідно з якою лікування всіх хворих від коронавірусу мало б відбуватися за бюджетні кошти. У відповіді на мій запит Міністерство охорони здоров’я підтвердило, що в наших лікарнях немає препаратів, які рекомендував ВООЗ для лікування коронавірусу. Людям пропонують купувати необхідні ліки за кошти, яких багато хто не має.

Іншою проблемою є забезпечення киснем хворих у лікарнях, яку також не розв’язали. З державного ковідного фонду у 2020 році не виділили кошти ні на кисневі станції, ні на будівництво державного кисневого заводу. Уряд натомість не зміг спланувати та скоординувати роботу приватних кисневих заводів. І коли наприкінці цього року один завод став на профілактичне обслуговування, а інший зупинився з технічних причин, то довелося за державні кошти купувати кисень в Польщі за завищеними цінами. Це взагалі неприпустимо.

Тобто попередній досвід нічого не навчив українську владу. Але президент, прем’єр-міністр та міністр охорони здоров’я кажуть, що в них все добре, все під контролем.

НСЗУ наступного року не передбачила пакет послуг на лікування ковідних хворих?

У питанні медичних послуг, які оплачує НСЗУ, не навели ладу. Це створює значні проблеми в менеджменті медичних закладів та спонукає медиків до звільнення. У ковідних пакетах, що діяли цьогоріч, були занижені коефіцієнти розрахунку вартості послуг. У ковідний пакет входить все: доставлення швидкою допомогою, кошти на тест, якщо людина потрапляє в лікарню, лабораторні дослідження, медикаменти, харчування хворого в лікарні, зарплата медсестрам, санітаркам та лікарям з надбавкою до 300%. Саме “до 300%”, а не обов’язково 300%.

Через занижені коефіцієнти розрахунку вартості послуг більшість лікарів та медичного персоналу так і не отримали обіцяних надбавок, оскільки насправді кошти ковідного пакета витратили на оплату реальних послуг, а не на зарплати. До того ж були випадки, коли НСЗУ взагалі не затверджувала кількість пролікованих, наприклад, 100 пацієнтів лікарня пролікувала, а НСЗУ покрило лікування 50 без жодних пояснень. У наступному році у державному бюджеті вже немає антиковідного фонду.

Можливо, що ситуацію виправить значне підвищення зарплат лікарям наступного року, як це обіцяв президент?

Тут також відбулися певні маніпуляції, які знівелювали обіцяне президентом підвищення зарплат лікарям. Президент обіцяв, що наступного року у бюджеті зарплату медикам закладуть не менш як 22 тисячі лікарю, а медсестрі – 12-13 тисяч. Але це лише середні показники, тобто середня зарплата лікаря має бути 22 тисячі, а медперсоналу – 12-13 тис. Тобто насправді лікарям піднімуть зарплату десь до 15-17 тисяч гривень.

Сімейні ж лікарі завдяки медичній реформі отримують високі зарплати?

Сімейні лікарі, які перші зустрічаються з хворими чи тими, хто має підозру на ковід, не отримують жодних надбавок. Багато хто з них мають в обслуговуванні 3-4 тисячі пацієнтів, а тому й отримують великі зарплати. Але це ненормально. В Європі сімейний лікар не обслуговує більш ніж 1 200 пацієнтів. Не може один лікар фахово надати допомогу понад 1 200 пацієнтам. Тому до ситуації з сімейними лікарями також є чимало питань до НСЗУ.

Схоже на те, що проблеми з ковідом є не лише питанням пандемії, це проблема медичної системи загалом, яка не справляється з викликами на всіх напрямках?

Проблема цієї влади страшна – вони не вміють визнавати помилки. Ми кажемо, що є проблема, а вони відповідають, що проблем немає. Ситуація в медицині дійсно важка, оскільки медична реформа Супрун є неефективною. Вона породила величезні розриви в оплаті праці медиків та де-факто призвела до скорочення мережі лікувальних закладів, а це є порушенням конституційних прав наших громадян.

Наша політична сила ВО “Батьківщина” та наша лідерка Юлія Тимошенко  натомість застерігали від таких помилкових кроків минулу й теперішню владу. Ми також пропонували альтернативні шляхи реформи в медичній галузі. Насамперед перш ніж починати реформу другої ланки медицини, варто було повністю оновити її матеріально-технічну базу та збудувати нові сучасні лікарні, і лише після того закривати чи об’єднувати старі лікарні.

Ми також не підтримали розгляд у парламенті законопроєкту, де пропонується взагалі ліквідувати третій рівень надання медичної допомоги, позбавити державного фінансування  психоневрологічні диспансери та медичні інститути, які є центрами розвитку медичної науки й практики в Україні.

Юлія Тимошенко навесні також настояла на ухвалі постанови Верховної Ради України про протидію ковіду, де був чіткий алгоритм дій. Якби уряд та міністерство це виконали, то ми б зберегли сотні людських життів.

Нагадаю, що пропонували запровадити єдину загальнодержавну телефонну лінію, на яку міг зателефонувати кожен громадянин у випадку підозри симптомів на ковід. Пропонували також створити мобільні групи з лікарів і середнього медичного персоналу, які б виїздили до хворих з підозрою на ковід додому, робили тест та приймали рішення щодо подальшого лікування, а якщо потрібно й ізолювали чи госпіталізували людину. Це дозволило б уникнути зайвого пересування тих, хто вже заражений ковідом.

І наступне, у цій постанові йшлося про виділення з держбюджету 50 мільярдів гривень на лікування ковідних хворих та забезпечення їх медикаментами незалежно від того, де вони лікуються – вдома чи в лікарні. Постанову ухвалили, але Кабмін її не виконував, 30 мільярдів з цієї суми забрали на ремонти доріг. Хворим, які не мали грошей на дорогі ліки, залишалося лише вмирати. У лікарню вони звертались лише тоді, коли вже задихалися. Ось у чому найбільша наша проблема.

Якою є позиція ВО «Батьківщина» щодо вакцинації, а саме того, як уряд її проводить в Україні?

Ми з самого початку казали, що вакцинація є справою добровільною. Це однозначно. Тобто добровільно-примусова вакцинація – це порушення Конституції,  і потрібно було вносити зміни до неї. Але наша влада – це нефаховість помножена на брехню. Влада провалила інформаційну політику. Лише у вересні Міністерство культури і інформаційної політики попросило додаткові гроші для того, щоб проводити інформаційну кампанію з вакцинації. А до того часу вони навіть коштів на це не мали окремою стрічкою. Тобто влада не інформувала людей, а тому багато хто сумнівався щодо того чи варто щеплення та не знали яка вакцина є найкращою.

Влада полюбляє посилатися на європейський досвід боротьби з ковідом, то ми їм вказуємо на те, що європейський досвід є дещо іншим. Під час локдаунів в Європі та США держава виплачувала грошові компенсації тим, хто залишився без роботи чи змушений був доглядати за дітьми, доки закрили садочки та школи. У нас всі виживали самотужки. У більшості країнах маски та тести в державних установах є безоплатними для громадян.

У нас цю альтернативу ні держава, ні роботодавці не забезпечили. Тобто там, де найгірший варіант, то держава Україна бере приклад з інших, а там, де є позитиви, то не бере, оскільки каже, що  немає грошей.Через це я ще раз підкреслюю щодо вакцинації про те, що у нас однозначно робили неправильно. Людина має право мати вибір. Зробіть безплатні тести.

Я не вірю, що держава, яка знаходить мільярди на вакцину, не може знайти менше мільярда на безплатні тести. Я не кажу роздавати всім підряд, але  особам з медичними протипоказами щодо вакцинації потрібно надавати тести.

Як Ви оцінюєте дії уряду під час розв’язання паливно-енергетичної кризи?

У прем’єр-міністра Дениса Шмигаля є одна для політика позитивна риса – він ніколи не каже про погане. Він завжди каже, що все добре, що президент все вирішив. Президенту ж вигідний такий прем’єр, який робить те, що сказали. Щодо проблем в енергетичній галузі, то ВО “Батьківщина” попереджала про це ще у вересні. Юлія Тимошенко, нагадаю,  була віцепрем’єр-міністром з енергетичних питань в 1999-2001 роках. Тоді вона вивела країну з глибокої енергетичної кризи та збалансувала роботу енергетичного сектору. Але уряд до нас не дослухався.

Влада провалила власне видобування вугілля і нараз так й не надала план реформування вугільної галузі. Заборгованість із зарплати на державних шахтах вже більш як 1,5 мільярда, а з врахуванням грудневої зарплати буде понад 2,5 мільярда. До того ж Слуги народу ввели шахтарів в оману. Вони проголосували постанову, щоб уряд з резервного фонду виділив 300 мільйонів, але це дозволить віддати борги шахтарям лише з декількох шахт, а в нас є 34 державні шахти, де працює 50 тисяч осіб. Тобто більшість шахтарів святкуватиме Новий рік без зарплат.

Влада не виконала також вчасно роботу щодо контактування вугілля. Врятував ситуацію ДТЕК, який виконав за уряд цю роботу, однак не факт, що вона дасть позитивні наслідки, оскільки взимку вугілля складно транспортувати та відвантажувати, тому що воно замерзає.

Влада також проігнорувала нашу вимогу ввести ще у вересні надзвичайний стан в енергетиці, який би дозволив в реальному часі розв’язувати проблеми енергетичної галузі. І довели до того, що прем’єр своїм розпорядженням дозволив переводити ТЕЦ та ТЕС, які на твердому паливі чи вугіллі, на дорогий газ. І все для того, щоб їх не зупинити. А в електроенергетиці Україна знову закуповує з листопада електрику в диктатора Лукашенка, оскільки нічого не зробила для того, щоб виробляти свою.

Ситуацію натомість рятує атомна енергетика?

Це ризикована ситуація, коли на повну потужність працюють всі 15 енергоблоків атомних станцій. Атомні реактори потребують планового ремонту, тому що вони ніколи раніше не працювали всі одночасно. До того ж потрібно підтримувати збалансування всієї енергосистеми, це серйозні речі, технічні процеси, які мають постійно контролювати фахівці. Тому ми й маємо зараз постійні вимкнення в енергомережі. Їхньою причиною можуть бути як віялові відключення, так і те, що вони не витримують навантаження через зношеність та незадовільний стан.

Чи вистачить газу для опалювального сезону?

Коли влада кричить, що це енергетична криза світова та європейська, то нехай не бреше. Європа насправді свого виробника захистила. У Німеччині немає сьогодні газу за 2000 доларів, німецькі споживачі, і приватні, і промисловість, отримують газ максимум за 330 доларів, який був законтрактований значно раніше.

Україна – не Німеччина, Польща чи Угорщина. Україна може бути незалежною від європейської кризи. Ми, як держава, маємо можливість добувати не 12-13 мільярдів, а приблизно до 30 мільярдів кубічних метрів газу, а цього достатньо для проходження опалювального сезону.

Цього року закачали в підземні сховища 18 мільярдів кубічних метрів, з яких  4,5 мільярда – це так званий буферний, технологічний газ, 4 мільярди – це приватники, а решта 5-7 мільярдів – належали Нафтогазу. Помилка влади у тому, що вона не домовлялася з приватниками та не викупила в них газ для потреб населення й промисловості.

Влада також нічого не зробила для зростання вітчизняного газовидобутку. Як з’ясувалося, ціна газу для споживачів є значно більшою від ціни видобутку самого газу в Україні. А “Нафтогаз”, який отримує надприбутки від видобутку вітчизняного газу, маючи весною на рахунках 2,2 мільярда доларів, не закупив вчасно на європейських хабах газ, коли він коштував 4,5-5 тисяч гривень за тисячу кубів.

Тому очевидно, що передусім влада відповідальна за виникнення кризи, а також за те, що ця криза поставила на межу зникнення українську промисловість, оскільки її продукція стала неконкурентоспроможною за ціни на газ понад 60 тисяч гривень.

Великою проблемою також є й те, що “Нафтогаз” – це компанія, яка перебуває під зовнішнім управлінням. ВО “Батьківщина” ініціювала створення парламентської тимчасової слідчої комісії щодо дій “Нафтогазу”. Лише зараз монобільшість схиляється до цієї пропозиції. Адже діяльність компанії щоразу більше не відповідає інтересам держави, а нагадує схеми виводу грошей в інтересах її зовнішніх керівників. Компанія постійно декларує збитки, але водночас її керівники отримують мільйонні премії.

Чи парламентарії мають вплив на регулювання зарплат та премій чиновників, які є соціально несправедливими в Україні та обурюють простих українців?

Такого розриву між зарплатами простих українців та чиновників не було ніколи. “Батьківщина” намагалася  вплинути на ситуацію, наша фракція вносила законопроєкт про те, що зарплата чиновника, як в Європі, не може перевищувати 10 мінімальних зарплат. Тобто якщо зараз мінімальна зарплата в Україні 6 500 гривень, то міністр не може отримувати більш ніж 65 000. За умови, що наприкінці року в нього може бути надбавка та премія за розвиток галузі чи якісь шалені досягнення.

Такою ж мала бути ситуація й для членів наглядових рад держпідприємств. Щомісяця вони мали б отримувати мінімалку, а наприкінці року, після підбивання підсумків, один відсоток прибутку можна було поділити на всіх у вигляді премії. На жаль, нашу ініціативу не підтримали. Наші опоненти кажуть, що такі високі зарплати є виправданими та потрібні для того, щоб чиновники не крали.

Коли очікувати пенсійну реформу та якими будуть її наслідки для мешканців України?

ВО “Батьківщина” підтримує ідею проведення пенсійної реформи, але ми за збереження солідарної пенсійної системи, яка зараз є основною в Україні, а також в таких країнах, як, наприклад, Польща чи Угорщина. Для цього потрібно 40% економіки України вивести з тіні шляхом запровадження пільгового оподаткування  для підприємців, а також подбати про реальне створення нових робочих місць.

Ми переконані, що ставка влади виключно на накопичувальну систему пенсій буде передчасною та призведе до виведення значних коштів з державного бюджету в приватні банки. Для того, щоб накопичувальна система працювала ефективно, необхідно розвинути в Україні фондовий ринок, створити систему державних гарантій вкладів населення, а також визначитися з моделлю управління недержавного Пенсійного фонду для того, щоб його утримання не лягло непомірним тягарем на наших громадян.

Влада ж реально не скорочує, а навпаки, підіймає податки з нового року?

Це дійсно так, адже, наприклад, закон 5600 досить точково зачіпає інтереси олігархів, проте сильно вдарить по селянах-одноосібниках, власниках земельних наділів розміром до 2 га, які тепер змушені будуть платити податок на землю. Він реально штовхає їх до продажу землі, тому що більшість таких селян не зможе платити 1 400 гривень податку за гектар землі.

Також суттєвим тягарем для звичайних громадян стане податкова амністія, яка передбачає після її завершення сплату відсотків з готівкових сум, які не легалізували в її межах під час придбання, наприклад, квартири чи автомобіля. Натомість гральний бізнес влада намагається вивести з оподаткування, оскільки він начебто не надто прибутковий.

Як наступного року держава подбала про соціально незахищені верстви населення?

Державний бюджет 2022 року жахливий для соціально незахищених. Основна складова – це прожитковий мінімум в розмірі 2 380 гривень, хоч насправді становить 5 080 гривень. Мінімальна пенсія для непрацездатних підніметься на 60 гривень та становитиме з 1 грудня 1 934 гривень. Таку пенсію отримує майже мільйон українців-пенсіонерів, а тому зрозуміло, що вижити на неї неможливо. Такого не було ніколи.

Монобільшість не підтримала ініціативу ВО “Батьківщина” про зростання виплати під час народженні дітей. Тому те єдине, що реально вдалося зробити, так це підняти пенсії для двох категорій ветеранів-чорнобильців: інвалідів першої та другої груп. Але залишилися інші: вдови ліквідаторів та діти, яким доплачували за харчування, але цього зараз вже немає. Це все не вдалося відстояти, хоча є рішення Конституційного Суду. Будемо тиснути далі.

Чи є в планах на наступний рік підвищення зарплати працівникам правоохоронних органів?

Поліції ніхто нічого підвищувати не буде, хоча їхня зарплатня нині не відповідає нормативам. Вона залишилася в середньому на рівні 12 тисячі гривень, а тому третина поліціянтів, які прийшли служити в нову поліцію, вже звільнилися.

Разом з тим вважаю неприпустимими ініціативи щодо відрахування на зарплати поліціянтам частини штрафів за порушення ПДР. По-перше, це штовхає поліціянтів на зловживання. А по-друге, переконаний, ці кошти мають йти до місцевих бюджетів для того, щоб місцева влада дбала про удосконалення дорожнього руху, ліквідовувала місця концентрації ДТП, адже зараз цим ніхто не займається.

Зрештою, хотілося б з оптимізмом дивитися у майбутнє. Маю велику надію на те, що у новому році суспільство все більше консолідуватиметься довкола конструктивних ідей політиків, які мають мету та чітку стратегію розвитку країни! Ми разом маємо збудувати країну, де молодь мріяла б працювати та розвиватися, де кожен, незалежно від того де живе, пишався б своєю Батьківщиною.

Варіанти