Іван Франко – титан українського слова і української думки – навіть програючи на виборах вірив: «Ніяка праця не пропадає даремно! Це цвіт, який дасть плоди…».
Його праця плоди принесла, бо без неї ми б не мали державності. Ми ж повинні, незважаючи на усі труднощі, його справу помножити, поглибити і розширити її діапазон на простори свідомості кожного українця.
У п’ятницю, 27 серпня, у день народження Каменяра, традиційно перебуваю на його малій Батьківщині – Дрогобиччині. Тим більше, що сьогодні відбулася вже шоста церемонія вручення Міжнародної премії імені Івана Франка.
Цьогоріч найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики здобув професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леонід Тимошенко. Нагороду присудили за монографію «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».
… Завжди був прихильником ідей Івана Франка і з великою радістю допоміг, щоб премія відбулася. Не забуваймо слів Франка, вчімося в нього, поспішаймо спільно робити хороші справи. Франко, як великий український пророк, все написав, сказав – нам просто потрібно навчитися його читати та шанувати.
