У четвер, 16 травня, у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбулася урочиста церемонія закриття XІX Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

У цієї події мало шансів потрапити у новинні стрічки. У нас же дата інаугурації і парад вишиванок у соцмережах. Але я хочу, щоб принаймні мої читачі дізналися, що десятки дітей з усієї України отримали стипендії і премії за перемогу у конкурсі на досконале знання рідної мови.

Сьогодні таке нагородження відбулося вже в 19-й раз. Конкурс Яцика за ці роки став найбільшим конкурсом зі знання української мови, але при цьому лишився щирим, атмосферним – таким, коли розумієш, що разом зібралися ентузіасти, які справді люблять свою справу.

У 2010-му році все могло закінчитися. Уряд Януковича скасував фінансування конкурсу Яцика. Не хочу хвалитися, але тоді ми знайшли ресурси, щоб профінансувати половину бюджету конкурсу. Саме відтоді були запроваджені мої іменні стипендії.

Сьогодні від мого імені їх отримали 10 учителів, які виховали переможців, а також 7 дітей, яким довелося поборотися за своє право досконало знати мову. У спорті би це називалося «За волю до перемоги». Серед них – семикласник з Харкова Руслан Фідик. Він не бачить. Просто подумайте про це. Незряча дитина знає мову краще, ніж ті, хто має можливість читати і писати…

Загалом нагороди отримали 64 особи.