Коли він височіє у широті небес – мені перехоплює дух. Бо саме тоді вдається глибоко усвідомити міць, красу і велич України.
Сьогодні відзначаємо День Державного прапора і в усіх куточках нашої країни кожен свідомий Громадянин віддає шану національному стягу – символу незламності і нескореності, віри і захисту, самобутності і всепереможності українства.
В складних умовах сучасності синьо-жовті кольори стали справжньою основою боротьби і сили. Прапори на плечах учасників Революції Гідності та на бойовій формі українських військових розписані теплими словами і з краплями крові є свідченням того, що наша держава ніколи не впаде на коліна перед ворогом.
Що ми готові боронити великі міста і маленькі села, річки і озера, степи і поля, обороняти співгромадян і кожен клаптик нашої землі.
В цей день хочеться побажати усім нам єдиного – щоб український стяг завжди здіймався високо до неба: і тоді, коли ми перемагаємо на пісенних конкурсах чи спортивних змаганнях, і коли ведемо дітей на свято Першого дзвоника чи разом із військовими крокуємо Майданом Незалежності.
А головне, аби, незважаючи на намагання ворога знищити нашу країну, синьо-жовтий прапор назавжди переможно замайорів в усіх українських містах і селах. Вірю, що так і буде, бо правда завжди перемагає!
Слава Україні! Слава українському стягу!
