Сьогодні, 25 лютого, відзначаємо день народження Лесі Українки…
Днями в інтернеті натрапила на цікавий арт-проєкт. Наших поетів-класиків, письменників, історичних діячів (Шевченка, Франка, Богдана Хмельницького та інших) вбрали в сучасний молодіжний одяг. Виглядало дуже пристойно і актуально…
Але найбільше мене вразила Леся… В кросівках і модних «одностроях» вона наче щойно вийшла з метро Хрещатик, чи повернула на бульвар свого імені, вийшла з кав’ярні, де випила матча-лате…
Може воно й справді так буває… Може вони іноді й ходять поміж нас, а ми того не бачимо, не помічаємо…
Леся Українка. Поетеса. Людина. Такі люди є поза часом. Вони завжди актуальні, завжди свіжі, завжди затребувані суспільством. Її вірші не старіють, ідеї не зуживаються, її думки так само цінні, як і сто років тому.
«Щоб не плакать, я сміялась» – це ж наче спеціально для нас, для сучасної України. Це абсолютно наша сьогоднішня настанова. Це програма для країни, яка не зламалась і не зламається. Країни, що бореться…
«Буду жити! Геть думи сумні»… Зі святом, Лесю! Зі святом, Україно!
