Сьогодні, 25 лютого, відзначаємо день народження Лесі Українки… 

Днями в інтернеті натрапила на цікавий арт-проєкт. Наших поетів-класиків, письменників, історичних діячів (Шевченка, Франка, Богдана Хмельницького та інших) вбрали в сучасний молодіжний одяг. Виглядало дуже пристойно і актуально…

Але найбільше мене вразила Леся… В кросівках і модних «одностроях» вона наче щойно вийшла з метро Хрещатик, чи повернула на бульвар свого імені, вийшла з кав’ярні, де випила матча-лате…

Може воно й справді так буває… Може вони іноді й ходять поміж нас, а ми того не бачимо, не помічаємо…

Леся Українка. Поетеса. Людина. Такі люди є поза часом. Вони завжди актуальні, завжди свіжі, завжди затребувані суспільством. Її вірші не старіють, ідеї не зуживаються, її думки так само цінні, як і сто років тому.

«Щоб не плакать, я сміялась» – це ж наче спеціально для нас, для сучасної України. Це абсолютно наша сьогоднішня настанова. Це програма для країни, яка не зламалась і не зламається. Країни, що бореться…

«Буду жити! Геть думи сумні»… Зі святом, Лесю! Зі святом, Україно!