Вона була красуня з Катеринівки.
Було у неї п’ятеро вже вас.
Купляла вам гостинчика за гривеник,
топила піч і поралась гаразд.
Ходила в церкву, звісно, як годиться.
Гладущики сушила на тину.
Така була хороша молодиця
і мала мрію гарну і чудну.
У ті часи, страшні, аж волохаті,
коли в степах там хто не воював, —
от їй хотілось, щоб у неї в хаті
на стелі небо хтось намалював.
Це слова геніальної Ліни Костенко, яка досить гарно описала і рутину, і мрії кожної мами. Адже матір – це все те найсакральніше, найтепліше, найбільш гідне нашої поваги. Це – наш початок…
Дорогі матусі! Ви подарували нам найцінніше – життя, наповнивши його любов’ю та ніжністю. Спасибі вам за турботу, тепло, доброту, вашу мудрість та настанови.
Здоров’я вам та вашим родинам!
