Напередодні Дня енергетика, який в Україні відзначають 22 грудня, країну сколихнуло декілька кадрових рішень, які безпосередньо стосуються енергетичних питань нашої держави.
Кабінет Міністрів України, в обхід позиції парламенту, своїм рішенням призначив Юрія Вітренка виконувачем обов’язків першого заступника міністра енергетики й одночасно доручив йому керувати стратегічним відомством. Позиція урядовців виглядає доволі таки безапеляційною, адже минулого тижня парламент провалив голосування за призначення Юрія Вітренка першим віцепрем’єр-міністром з енергетичних питань.
Для того, аби прояснити ситуацію щодо постаті пана Вітренка, варто нагадати про деякі професійні факти новопризначеного очільника міністерства енергетики. Яскравим фактом біографії чиновника є те, що свого часу у ролі комерційного директора «Нафтогазу» Юрій Вітренко відповідав за газові суди з Росією, які завершились перемогою у Стокгольмському арбітражі та отриманням Україною майже трьох мільярдів доларів компенсації.
Водночас, прикметно, що за часів керівництва Юрія Вітренка в «Нафтогазі» всі підприємства теплокомуненерго стали вкрай збитковими. Зараз їхні борги складають близько 45 мільярдів гривень. Крім того, теплоелектроцентралі – збиткові, а місцевими бюджетами проводиться політика списання за борги теплокомуненерго.
Також назріває питання: чи може взяти на себе відповідальність Юрій Вітренко за незадовільне виконання програми «20/20» зі збільшення видобутку газу компанією «Укргазвидобування»? Всі маніпуляції про те, що там зростав видобуток, нівелюються єдиним фактом – за цей час витрати, які списувалися, збільшилися до півтора мільярда кубів. Це незаперечний факт. І досі щодо цього питання не проведений аудит і не знайдено винних у неефективності і навіть шкідливості цієї програми.
Погоджуюся із фахівцями, які акцентують увагу на аналізі боргів. Зокрема, НАК «Нафтогаз» за чотири роки отримав 17 мільярдів гривень за великий транзит, 12 – з Росії, 5 – внутрішніх, а в підсумку на українську газотранспортну систему виділили лише… 300 мільйонів гривень – тепер зрозуміло чому саме така ситуація.
Варто також нагадати про те, що Держаудит провів перевірку «Нафтогазу» і за її результатами з’ясував, що Державний бюджет недоотримав 75 мільярдів гривень.
Логічне питання в цьому контексті – а чи може людина, яка в період економічної кризи, пандемії, коли пенсіонерам не можуть підняти пенсію, «з барського плеча» робити жест для держави шляхом купівлі облігацій внутрішнього займу – і отримувати за це 117 мільйонів гривень премії – а це виплата мінімальної зарплати для 18 тисяч осіб? І це при тому, що ціна на газ для населення постійно зростає…
Після уважного вивчення цих маніпуляцій починає виникати враження, що або у цій сфері активно процвітає хабарництво, або хтось якісь зобов’язання має перед Вітренком, або ж хтось банально тисне на керівництво держави.
Натомість нинішній президент ще перед виборами пообіцяв, що звільнить компанію Вітренка і Коболєва. Але зрештою, як і більшість обіцянок, не виконано! Ба більше – у політичних колах подейкують, що Юрія Вітренка готують на посаду прем’єр-міністра України, який має замінити нинішнього очільника уряду Дениса Шмигаля. Карколомна професійна кар’єра в умовах негативних результатів, погодьтеся.
…Насправді ситуація із кадровими маніпуляціями стає все більш загрозливою, адже з такими темпами уже дуже скоро ми можемо отримати Кабмін, який стане пекельним сплавом непрофесіоналізму, халатності і навіть відвертої ворожості державним інтересам. А найобразливіше – це те, що страждають від токсичних кадрових маніпуляцій влади українці, які власними податками фінансують цей «дикий розгул» псевдоперспективних кадрів.
