«Карантин головного мозку» – так, жартома, у соціальних мережах здебільшого відреагували на введення Кабміном так званого карантину вихідного дня. Згідно із рішенням, у суботу та неділю мають закрити все, крім продуктових магазинів, аптек, транспорту, заправок та ветеринарних аптек. 

Ресторани, кафе, інші заклади громадського харчування мають працювати тільки «на виніс». Закриють також фітнес-зали, басейни. Не працюватимуть заклади культури, але будуть відкриті фінансові й медзаклади, пошта, станції технічного обслуговування.

У владі стверджують, що такий крок є «оптимальним форматом додаткових обмежень». З одного боку рішення про карантин вихідного дня – логічне, бо повного локдауну економіка країни не витримає. А після весняного карантину та постійних залякувань українців тим, що не можна гуляти парками, займатися спортом на свіжому повітрі, зараз змусити наших співгромадян сидіти вдома просто неможливо. Тим більше, що понад 60% українців мають фінансові накопичення, яких може вистачити максимум на два місяці.

У Кабміні, вслід за рішенням про карантин вихідного дня, поспішили наперед із заявами щодо того, що уряд готовий підтримати підприємців, оскільки нові обмеження будуть «неприємними та болісними» для ресторанної, розважальної та культурної сфер бізнесу. Програми підтримки при цьому будуть включати компенсацію заробітної плати робітників через простій, можливість визнання «карантину вихідного дня» форс-мажором та продовження програми доступних кредитів «5-7-9» тощо.

Такі заяви керівника Уряду не вселяють оптимізму та віри у їхню реалізацію, бо все це ми чули на весні цього року.

В Україні ситуація доволі непроста. Начебто ФОПам дозволили не платити Єдиний соціальний внесок та й скасування ЄСВ ФОПів у разі втрати джерела доходу не врятує. Підприємець навіть не може стати на облік по безробіттю, не припинивши підприємництво. Тим більше, що ФОПи, які мають найманих працівників, незалежно чи працює бізнес чи ні, повинні сплачувати податки.

Не вселяють надії й кредитні канікули, щоправда, кожен банк сам розробляє комфортний для себе режим. І канікули – це не прощення боргу, а лише про відтермінування його сплати, яку після карантину позичальник повинен погасити. Таким чином, у разі можливості відновлення свого бізнесу, на позичальника ляже додаткове навантаження відразу після зняття карантинних обмежень.

Таким чином, з одного боку Уряд переклав на роботодавців, які і так втрачають гроші через припинення діяльності, ще й обов’язок оплачувати своїм працівникам період карантину.Але на практиці все виглядає також не дуже просто. Досить мало підприємців звертаються за компенсацією, оскільки допомога може не перевищувати рівня мінімальної зарплати і, окрім цього, вона повністю підпадає під оподаткування. В підсумку підприємці будуть загнані у глухий кут.

…Заради справедливості варто зазначити, що один із представників уряду, а саме міністр культури, виступив проти упровадження карантину вихідного дня через те, що сотні тисяч працівників можуть залишитися без роботи.  Він відмітив, що культурна сфера генерує від 2 до 4% ВВП, що негативно позначиться загалом на економіці України. Проте його виступи залишилися непоміченими. До речі, проти карантину вихідного дня проголосувало троє міністрів…

Влада виявилася невблаганною, упроваджуючи нові обмеження і у певному сенсі це зрозуміло, адже ситуація із поширенням коронавірусу в Україні починає набувати апокаліптичних масштабів. Але виникає цілком логічне запитання щодо природи саме таких обмежень.

Зокрема щодо того, як карантин вихідного дня має спрацювати, якщо з понеділка до п’ятниці люди всеодно ходитимуть на роботу, а тому зможуть контактувати між собою і так будувати нові й нові ланцюги передачі хвороби? Ні урядовці, ні громадяни України цього не розуміють, а у МОЗ якихось переконливих пояснень не надають.

Без перебільшення рекордні цифри захворювання на коронавірусну інфекцію в Україні, невідворотна повна заповненість лікарень, а подекуди й неможливість стаціонарного лікування та подальші невтішні перспективи змушують у влади шукати шляхи виходу. Але чи у правильному напрямку ми пішли ще з самого початку? Відповідь очевидна, бо за декілька місяців в нашій країні так і не зуміли розширити мережу лікувальних закладів, не збільшили кількість ліжок.

Лише декілька тижнів тому Уряд виділив кошти на закупівлю обладнання та кисню. Про якість та рівень тестування – окрема тема, бо, мабуть, кожен розуміє, що якби в нашій країні проводили масово тестування, кількість хворих на ковід була би в рази більшою.

Цензорнет