Велику дозу мотивації кожному з нас дають цитати відомих людей. Головне, щоб збігались цінності. Тоді ми розуміємо, що це такі ж люди, як і ми, тільки вони свого часу не здалися, не поступилися своїм принципам, не дали іншим зламати себе.
Що сьогодні мотивує жінок досягти бажаного результату, про українські стереотипи щодо жінки-політика, а також своє бачення розвитку освітнього процесу в Україні у розмові з Уляною Парпан – докторкою юридичних наук, професоркою кафедри адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка», головою Львівської районної партійної організації ВО «Батьківщина», радницею голови Львівської обласної ради з питань освіти.
– Пані Уляно, Ваші поради жінкам у політиці: де найбільші камені спотикання? Як їх обійти?
– О, це надто складне питання і скажу відверто, однозначно відповісти чи має жінка бути в політиці чи ні – не можу за усіх. Моє переконання, не зважаючи на численні заперечення, – жінка має бути в політиці і навіть більше того – зобов’язана. В обґрунтування цього твердження хочу сказати, що сьогодні роль жінки в суспільстві загалом дуже змінилась. Жінка має стати не лише берегинею сім’ї, але й берегинею нашої держави.
Натомість, сьогодні існує доволі багато каменів спотикання на шляху становлення жінки в політиці. Передусім, це стереотипи, які мають тривалу історію: слабкість жінки, її нерішучість, відсутність певного досвіду, невміння «тримати удар» та низка інших. Результатом цього є вертикальна сегрегація жінок від державної влади та деяких інших важливих сфер. Однак, вважаю, що це не зовсім правильно і ситуацію необхідно кардинально змінювати.
– Від чого залежить участь жінок у політиці?
– Зараз хоч і повільно, але все ж кількість жінок у політиці зростає. І швидше за все, участь жінок у політиці, передусім, залежить від їхнього бажання та наполегливості. Жінка не має себе вважати «слабкою статтю», і щоденно має це доводити своєю працею.
– Чого вдалося досягти в політиці? Які плани?
– Моя політична діяльність є ще доволі незначною. Однак, вибудовую певні плани, адже без перспективного бачення свого місця в політичній команді не можна рухатись вперед. Передусім, як політику і науковцю водночас, мені цікавою є сфера освіти, яка сьогодні, як ніколи, є рушійною силою усього прогресу. З огляду на це, намагаюсь бути корисною для вдосконалення освітнього простору нашої області, формування напрямів її розвитку.
– Над чим працюєте сьогодні?
– Основною сферою моїх інтересів є вища освіта, оскільки моїм основним місцем роботи є Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка». Оскільки основним принципом сучасної освітньої сфери є принцип безперервної освіти, освітяни мають ще в дитячому садочку закласти в дитині бажання постійно отримувати нові знання. Адже цю вимогу перед нами ставить інформаційне суспільство, в якому ми живемо.
– Повертаючись до політичних моментів, чи досягнемо гендерної рівності серед жінок у місцевих радах?
– Цього доволі важко досягти. Сьогодні статистичні дані свідчать, що жінок у місцевих радах є ще не так багато. Але ми можемо з приємністю констатувати законодавчі документи, зокрема положення Виборчого кодексу України, яким встановлено вимогу забезпечення присутності у кожній п’ятірці виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).
– Щодо сексизму в політиці, зокрема у місцевій, чи доводилося Вам з цим мати справу? Як вийти із ситуації належним чином?
– На щастя, на своєму життєвому шляху мені не доводилось зустрічатись з його відвертими проявами. Та й, зрештою, я можу дати цьому відсіч.
– Ви займаєтесь стратегіями розвитку освіти. Куди рухається країна у цьому напрямку?
– Варто сказати, що динамічні зміни в суспільно-економічному та політичному розвитку України зумовлюють стратегічні завдання держави і визначають головні напрями оновлення і модернізації національної системи освіти, які, насамперед, спрямовані на підвищення якості надання освітніх послуг, забезпечення суспільних потреб у висококваліфікованих фахівцях, здатних адекватно реагувати на глобальні виклики часу.
Сфера освіти все більше втягується у світові процеси і стає не лише фундаментом проведення наукових досліджень, але й сприяє соціальному діалогу, економічним перетворенням та політичним рішенням. Освіта починає існувати не лише в класах та аудиторіях, але й у цифровому просторі, формуючи свої позиції не тільки в державі, регіоні, але й у партнерстві на міжнародному рівні, з різного роду інституціями.
Отже, в освітній сфері ми маємо радикально переглянути саму природу системи освіти крізь призму аналізу принципів її функціонування, історично-успадкованих і набутих сучасною системою. Спрямувати освітній світогляд та саму систему освіти на задоволення реальних потреб особи, суспільства і держави.
– Якою є Уляна Парпан поза роботою?
– Поза роботою я – мама двох дітей, яка, як і переважна більшість наших жінок, опікується домом, дітьми, вникає в їхні проблеми, допомагає їх вирішувати материнськими порадами. І в цьому сенсі я є, якщо так доречно говорити, стереотипною (сміється), а в усіх інших випадках – я сильна!
– Що побажаєте жінкам-підприємицям Жіночої Ділової Палати України?
Хочу побажати нам успіхів у наших починаннях, звершення задуманого, більшої активності у політичних та суспільних справах. А також мирного і сонячного неба над головою.
